Як пацієнтам, які перенесли інсульт, побороти афазію: нові дані
Дослідники з Медичного університету Південної Кароліни (США) та інших країн з'ясували, які області мозку повинні залишитися неушкодженими у пацієнтів, що перенесли інсульт з афазією, щоб вони могли вільно розмовляти, повторюючи слова іншої людини.
Афазія – це мовна дисфункція, нездатність говорити, писати або розуміти усну або письмову мову. Її основна причина – інсульт: вона розвивається приблизно у кожного третього пацієнта.
Пацієнти з важким ступенем афазії говорять короткими, переривчастими, «телеграфними» реченнями і зазнають труднощів при складанні слів. Проте вони відносно добре розуміють мову.
Логопедія може бути ефективною, допомагаючи пацієнтам, які перенесли інсульт, краще спілкуватися, але відсутність швидкості в мові – один з найскладніших для лікування симптомів. «Ритмічна мова – це експериментальний підхід до нешвидкої афазії, при якому пацієнти після інсульту практикуються у мовних вправах, наслідуючи приклад іншої людини», – сказав Леонардо Бонілья, провідний автор дослідження. Однак далеко не всі пацієнти з такою афазією можуть повторити слова іншого мовця.
Аби оцінити ефективність ритмічної мови, команда розрахувала показник ритмічності мови для 48 учасників дослідження з інсультом, що вразив ліву півкулю мозку. Оцінка була отримана шляхом порівняння кількості слів, вимовлених кожним пацієнтом в секунду під час ритмічної мови, в порівнянні зі спонтанною мовою.
Дослідники візуалізували структури мозку учасників, які перенесли інсульт, на МРТ, а далі картирували пошкодження головного мозку. Потім за допомогою машинного навчання вони знайшли зв'язки між показниками ритмічності мови і пошкодженими частинами мозку.
Вчені виявили, що в учасників з пошкодженням структур у лобових і тім'яних частках головного мозку порушена мова, що стало підтвердженням відомого раніше. Однак вони з'ясували і дещо нове: виявилося, що крім лобової і тім'яної часток для нормального ритму мови повинна залишитися неушкодженою також бічна частина скроневої частки.
Щоб мова була ритмічною, пацієнт повинен з'єднати сенсорні сигнали (те, що він або вона чує і бачить, коли говорить інша людина) з руховою частиною мови – рухом рота, голосових зв'язок та інших структур. Бічна частина скроневої частки може бути ключовою областю мозку для цієї інтеграції.
Вчені планують подальше дослідження, щоб оцінити, чи покращує терапія ритмічної мови здатність пацієнтів з афазією після інсульту говорити вільно і з меншими труднощами. Крім того, дуже важливо визначити, наскільки тривалою має бути терапія, аби принести максимальну користь.
Мнение специалиста