Вчені виявили взаємозв'язок між мікрофлорою кишківника і розсіяним склерозом
Дефектна реакція імунної системи, яка спостерігається при розсіяному склерозі, призводить до пошкодження мозкової тканини. І в патогенезі цього захворювання мікрофлора кишківника відіграє набагато більшу роль, ніж передбачалося раніше, стверджують дослідники з Цюріхського університету.
Розсіяний склероз – це аутоімунне захворювання, при якому власна імунна система організму атакує і пошкоджує захисне покриття навколо нервових клітин. Це покриття складається з мієліну (біологічної мембрани білка) і жирових речовин. Тому дослідницькі зусилля з пошуку цільового антигена хвороби досі були зосереджені на компонентах мієлінової мембрани. Нові результати, отримані вченими Міреєю Соспедра і Роландом Мартіном з Університету Цюріха в рамках програми з пріоритетних клінічних досліджень розсіяного склерозу, показали, що для розуміння патологічних процесів, які відбуваються при розсіяному склерозі, потрібно розширити межі дослідження.
Запальний каскад
У журналі Science Translational Medicine вчені заявили, що Т-клітини (імунні клітини), відповідальні за патологічні процеси, реагують на білок, званий GDP-L-фукозасинтаза. Фермент, який утворюється в клітинах людини, а також у бактеріях, часто зустрічається у шлунково-кишковій флорі пацієнтів, які страждають на розсіяний склероз. «Ми вважаємо, що імунні клітини активуються в кишківнику, а потім мігрують у мозок, де, стикаючись з варіантом цільового антигена, викликають запальний каскад», – каже Мірея Соспедра. Вона сподівається, що ці результати стануть основою для терапевтичних розробок.
«Перепрограмування» імунної системи
«Наш клінічний підхід спрямований на патологічні аутореактивні імунні клітини і радикально відрізняється від усіх доступних сьогодні методів, які пригнічують всю імунну систему», – каже Соспедра. Хоча сучасні методи лікування допомагають призупинити прогресування захворювання, вони сильно послаблюють імунітет і можуть викликати серйозні побічні ефекти.
Новий метод, що розробляється цією групою дослідників, включає в себе забір крові у пацієнтів із розсіяним склерозом. Потім у лабораторних умовах до зразків крові вводитимуться імуноактивні фрагменти білка. «Оновлені» зразки будуть знову вводитися у кровотік пацієнтів. Учені кажуть, що імуноактивні фрагменти білка допоможуть «перевиховати» імунну систему і «навчать» її не атакувати власну мозкову тканину. Цей терапевтичний підхід спрямований на ефективне цільове лікування без серйозних побічних ефектів.
Мнение специалиста