Вчені теж смітять: як лабораторіям позбутися одноразового пластику для дослідів
Біомедичні дослідження неабияк залежать від використання одноразового пластику. Пластмасові чашки Петрі, пляшки всіляких форм і розмірів, безліч видів рукавичок, величезні набори піпеток, пробірки і флакони – весь цей пластиковий посуд давно став повсякденністю наукових експериментів. При цьому він геть непридатний до подальшої переробки і токсичний.
У 2015 році дослідники з Ексетерського університету (Великобританія) зважили річний обсяг пластикових відходів біологічного факультету і з'ясували, що лабораторії в усьому світі створюють близько 5,5 млн тонн пластикових відходів на рік. Ще 2012 року це дорівнювало 83% переробленого пластику в усьому світі.
Одна з причин, з якої утилізація одноразового пластику з лабораторій є такою гострою проблемою, полягає в тому, що він може бути забруднений досліджуваною біологічною чи хімічною речовиною. Такий пластик можна просто викинути в контейнер для утилізації.
Зазвичай лабораторні відходи з пластмаси упаковують у пакети і складають до автоклава, де їх стерилізують під тиском водяної пари, а потім відправляють на звалище. Але вчені заявляють, що не всі пластикові відходи занадто забруднені для переробки. Так, Девід Кунтін, біомедик з Йоркського університету, спільно з колегами розробив «станцію дезактивації» пластика з 24-годинним зануренням у дезінфікуючий засіб з наступним промиванням для хімічної дезактивації. Вони також перед закупівлею вибирають пластик, який можна легше переробити. В результаті вжитих заходів університет скоротив обсяг пластмаси, яку раніше відправляли на звалище, приблизно на тонну на рік.
Двоє інших вчених з Брістольського університету, Джорджина Мортімер і Саранна Чіппер-Кітінг, теж розробили схеми сортування і переробки лабораторних відходів. Вони переробляють рукавички і пакети з льодом через компанію, яка спеціалізується на переробці відходів, що важко переробляються, – контактних лінз, щільних пакетів і недопалків, а також пластмас з лабораторій. Крім того, Джорджина Мортімер рекомендує знову повернутися до використання скляного посуду – він має можливість багаторазового використання, доступний і стерильний.
Одначе повторне використання скла означає, що його потрібно мити і стерилізувати, а це також вимагає ресурсів. Вчені стурбовані: вони не хочуть, щоб внаслідок відмови від пластику одну екологічну проблему замінила інша.
Науковці вважають, що відмова від пластику потребує змін у фінансуванні навчальних закладів, і в ідеалі університетам спочатку потрібно продемонструвати певний рівень стійкості, перш ніж подавати заявку на гранти.
Мнение специалиста